На Луганщині відкрили пам’ятник загиблим бійцям Сумського артполку

Пам’ятник дев’ятій батареї. До десятої річниці створення 27-ої Сумської реактивної артилерійської бригади на Луганщині відкрили пам’ятник воїнам, що загинули у вересні 2014-го року. Гроші на нього дали мешканці Сум: Олександр Кудін, Борис Фірсов та Юрій Глущенко.

Місця, де були бліндажі. Після пожежі 2014 року поросли травою. На землі – рештки ангару, де намагалися сховатися хлопці, обгорілі речі. До початку урочистостей удови та матері загиблих покладають квіти на місця де полягли їх рідні. Ці місця показують жінками ті, хто вижив під обстрілом «Смерчів».

Говорить Микола Ткаченко, позивний «Матрос», механік-водій 9-ої батареї 27-го Сумського артполку:

 «Ми думали, що буде як декілька днів перед тим. Знов був обстріл касетними снарядами і при команді «Воздух» заховались під машинами, в ангарі. Але на цей раз усе було набагато серйозніше. По нас працювали, напевно, 2 машини тому що касетні снаряди і фугаси. І коли почали рватись фугаси, зрозуміли, що під машинами вже порятунку не буде, почали вискакувати з-під машин. Мене можна сказати, вибуховою хвилею викинуло. Сергій Романенко, в бліндажі його засипало. Він зміг відкопати себе, і почав допомагати іншим. Не втік додому як деякі, нажаль, наші побратими, так би мовити».

 Мить відкриття пам’ятнику загиблим бійцям. Учні Новоайдарівської школи-інтернату зачитують поіменно усіх, чиї імена  увійшли в історію оборони України:

«Дудка Володимир Андрійович. Народився 27 січня 1984 року, загинув 10 вересня 2014 року…»

Володимир Дудка – єдиний, хто помер не одразу, а через тиждень у військовому шпиталі, отримавши 90 % опіків тіла.

Продовженням урочистостей став виступ артистів Новоайдарівського будинку культури.

Володимир Кравченко, керівник оперативно-тактичного угруповання «Північ»:

«3 вересня підступно, з території РФ, з території країни, яка з нами не воює були зроблені пуски ракет сюди, в населений пункт Побєда. Я кажу як свідок і учасник тих подій. Хлопці загинули геройськи і наблизили нас до перемоги, а повірте, перемога буде за нами».

Урочисту панахиду відслужив єпископ Луганський та Старобільський Афанасій Української православної церкви.

Після першого ж обстрілу «Смерчів», який відбувся іще 1 вересня 2014 року, більшість мешканців селища Побєди покинули свої домівки. Родина Тетяни Ляшенко повернулася до розбитої хати лише 11 вересня 2014 року:

«Дочка в Новоайдарі живе, так горіло тут страшне, каже, думали як кінець світу, така чорна і червона заграва, а село тут страшне озарилося, наче усе село горить. Приїхали: вікна повибивані, стелі пообпадали, дах – шифер де нічого, а де полопався, а в деяких хатах побило добре».

Чому після перших обстрілів не відвели наших артилеристів з позиції, говорити про це на камеру генерал Кравченко відмовився.

Залиште коментар першим!

Залиште відповідь