Ці люди бачили війну на власні очі

Вони ховалися у бомбосховищах та підвалах і знають, що таке дитячі сльози під акомпанемент артобстрілу. Мешканці міст північного Донбасу пережили тривале жахіття окупації та радість звільнення своїх територій від так званих ДНРівців.
Український Слов’янськ став осередком першої хвилі сепаратизму на Донеччині. У квітні невідомі захоплювали місцеву міліцію та адмінбудівлі. І тільки на початку липня українська армія звільнила місто від терористів. За час конфлікту Слов’янськ зазнав руйнувань, що межують з катастрофічними. Пошкоджено кожен третій багатоквартирний будинок. Більше двох сотень квартир повністю зруйновані. Ще гірша ситуація у приватному секторі. А цей будинок у Слов’янську за адресою вулиця Бульварна, 4 – найжахливіша згадка про війну.
Не набагато краща ситуація в інших містах Донбасу. Це Красний Лиман. І щонайменше п’ять будинків тут не підлягають відновленню. Господарка одного з них – Ольга Каменюк. Вона – бухгалтер. І зараз із дочкою та онукою змушена жити у чужій оселі. Пошкоджено майже половину магазинів, аптек, автозаправних станцій. Та й це – не найстрашніше.
Дісталося й іншим комунальним установам. Зараз їх відновлюють. Допомагають як державні, та і приватні структури. Приміром, у Краматорську школу та дитячий садок відновлюють коштом місцевих підприємств. Але дітей, які бачили війну, відновити значно важче.
Північ Донбасу зараз винятково у жовто-блакитних кольорах, міста та села переживають сплеск патріотизму. На центральній площі Слов’янська щогодини лунає гімн України. У звільнені від терористів міста, за словами місцевих чиновників, уже повернулося більше 70% мешканців. Останні ґрунтовно переглянули свою громадянську позицію.

Залиште коментар першим!

Залиште відповідь