Ольга Шкурат. Суспільне Суми
У своєму будинку по провулку Шевченка на Ольгу чекає пані Валентина. Жінка говорить, до найближчого продуктового магазину кілька кілометрів – для неї це непосильна відстань.
"Якщо я спробую піти у магазин, навіть якщо поїду на велосипеді, то мені тиждень доведеться відходити від цієї поїздки. І це якщо літом, взимку я взагалі не можу вийти – у мене болять ноги", — сказала Валентина Васюточкина, місцева жителька.
Як працюють соцпрацівники в Ямпільській громаді. Суспільне Суми
Останні два роки під опікою пані Ольги Сергій Брюхнов. Чоловік розповідає, що соцпрацівниця приходить двічі на тиждень, окрім доставки продуктів, вона допомагає у домашніх справах.
"Це для мене був порятунок, бо на одній картоплі та млинцях не просидиш, а хліб потрібен кожен день, а до нього і шматочок м’яса. Усе це треба комусь купити, привезти. Робота соцпрацівника тяжка і фізично, і морально, на неї не кожен погодиться", — Сергій Брюхнов, місцевий житель.
Сергій Брюхнов. Суспільне Суми
Ольга Шкурат говорить, що робота у сільській місцевості має свою специфіку. Влітку підопічні просять допомогти по городу, а взимку доводиться піклуватися, щоб у домівках людей було тепло.
"Переважно просять почистити щось, чи щось винести, злазити у підвал, щось звідти дістати, чи опустити. Та ж консервація – просять, щоб прийшла закатала банки. Але це сезонна праця, взимку ми більше дровами займаємося, заносимо їх у дім, щоб людям було легше топити. Також чистимо сніг", — сказала Ольга Шукарат.
Схожі турботи й у колеги пані Ольги Любові Воробйової, яка має 14 підопічних. Жінка говорить, що працювати не легко, але вона намагається догодити всім.
Євгенія Рудько та Любов Воробйова. Суспільне Суми
"Починається сезон прибирання на городі та заготівлі дров. Продукти приносимо постійно. Хтось замовляє по мінімуму, хтось просить усього потрохи: 100 грамів тих цукерок, 100 грамів інших, 100 грамів печива, бо гроші не дозволяють купити багато. Ото і ходиш по магазинах шукаєш саме ті цукерки, печиво, чи ковбаску. Зараз ще потрібно щось робити на городі, для прикладу будемо часник садити", — поділилася Любов Воробйова.
Ямпільчанка Євгенія Рудько говорить, що соцпрацівниця не відмовляє їй у жодному проханні. А ще завжди приділить час і вислухає.
Як працюють соцпрацівники в Ямпільській громаді. Суспільне Суми
"І поприбивати, і по кімнаті, і по двору, і по городу – усе це її праця. Дякую їй, що вона така безвідмовна. Вона мені садить город, я її навіть квітами навантажую, а вона мовчки все виконує. Ще я люблю водичку з криниці, хоч і маю водопровід, так вона все одно мені принесе. Тобто всі прохання виконує", — сказала Євгенія Рудько.
Ямпільський територіальний центр обслуговує 199 громадян. Це люди, які мають таку потребу згідно з медичним висновком. Люди з інвалідністю першої групи та пенсіонери з доходом менш як два прожиткові мінімумів, що нині становить близько шести тисяч гривень, обслуговуються безкоштовно, інші — можуть отримати послугу платно.
Інга Верховець. Суспільне Суми
"В Ямпільській громаді у нас 15 соціальних працівників і 8 працівників по Дружбівській громаді – ми обслуговуємо дві громади. Сніг, чи хвороба, а вони все одно йдуть на роботу, щоб люди не залишилися без хліба та медикаментів. Іноді вони супроводжують їх у лікарню, оформлюють субсидії та допомоги, розносять по домівках гуманітарну допомогу, а це ящики по 7-9 кілограм", — розповіла Інга Верховець директорка територіального центру.
За словами Інги Верховець, попри небезпеку соцпрацівники не залишили без обслуговування і людей у п’ятикілометровій зоні в прикордонних селах Дружбівської громади.
