Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
“І тут страшно, і там страшно. Ми вже евакуювалися. То я приїздила до чоловіка, він не захотів виїжджати, а я евакуювалась. Знімаю кімнату у гуртожитку”, – пояснює жінка.
У Могриці, за 5 кілометрів від кордону з Росією, до повномасштабної війни мешкало 378 людей. Через часті обстріли більшість місцевих виїхала, залишилося 156 людей, як розповідає староста Могрицького старостинського округу Тетяна Коробченко.
Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
“У нас зруйновано 20 будинків. Школа, дитячий садок центр села розбитий”, – говорить Тетяна Коробченко.
Додає, пошкоджені також будинок культури, бібліотека та магазин. Каже, попри обстріли, людей складно вмовити на евакуацію.
Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
“Страшно, лячно, але люди тримаються за свої домівки, за своє господарство. Мріють, що колись настануть мирні часи і все буде добре. Тут свій будинок, своя картопля, своє все. Є ФАП, який працює щосереди. Хліб возять, вода, світло, газ є, інтернет є, але частково, бо перебивають, то не виїжджають, кажуть, що лячно їхати, тому що стріляють у нас”, – пояснює Тетяна Коробченко.
Всі діти з громади евакуйовані, говорить начальниця управління освіти та молоді громади Ірина Кандиба. Чотири заклади освіти, де навчається 259 учнів, працюють дистанційно, з них 49 – виїхали за кордон.
Ірина Кандиба. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
“Гаджетами наші учні і всі учасники освітнього процесу – вчителі і учні, забезпечені 100%. З цим у нас проблеми нема, а проблема є з відсутністю світла, відсутністю інтернету, коли світло вимикають. Зараз ми переміщенні, винаймаємо для наших шкіл, щоб адміністрації переїхали сюди, перевезли матеріальні цінності. За рахунок громади ми винаймаємо складське приміщення, куди перемістили матеріальні цінності закладів освіти — мультимедійне обладнання і ми, як управління апарат переїхали”, – зазначає Ірина Кандиба.
Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
За словами голови Юнаківської громади Олени Сіми, вцілілих шкіл в громаді не залишилось, а з двох сіл – Садки та Новеньке, виїхали всі люди.
“Школи пошкоджені всі, старостати пошкоджені всі, будинки культури пошкоджені. А пошкоджених будинків у громаді у нас приблизно 330. “єВідновлення” працює в нас непогано. Людям відшкодовуються кошти, у тих, в кого зруйноване майно, люди вже отримували кошти і купили собі нове житло”, – зазначає Олена Сіма.
Олена Сіма. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
Через постійні обстріли обслуговувати прикордонні села стає дедалі складніше, пояснює голова громади.
“Така в нас проблема є, коли немає світла, ми не можемо запустити всі наші вежі, бо у нас в громаді 18 веж. Але ми намагаємось вирішувати якомога швидше, бо не можемо допустити, щоб люди залишалися без освітлення і води. Дякуючи нашому МРЕВ Сумського району, вони швидко реагують на наші звернення і намагаються якомога швидше надати нам електропостачання. Також їздять автобуси і маршрутки у наші старостати. Люди, які залишились там проживати, вони отримують все, що потрібно”, – пояснює Олена Сіма.
Надпис на заборі “Тут живуть”, Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
За її словами, під час евакуації транспортом сільської ради вивезли до 800 мешканців – переважно людей похилого віку.
“Ми багато влаштовували – Андріяшівська громада, Роменський район, є у нас люди в Степанівській громаді. Багато людей похилого віку, які були без дітей, ми їх спочатку везли в лікарню, дівчата наші, працівники соціального захисту надавали їм належні умови, потім ми розселили їх у будинки для літніх людей. На сьогодні ми теж займаємось евакуацією. Вчора ми евакуювали жінку в Степанівську громаду. Жінка дуже опікувалась бездомними собаками”, – каже голова Юнаківської громади.
Юнаківська громада, Сумська область, листопад, 2024 р. Вікторія Гладченко/Суспільне Суми
За словами Олени Сіми, з майже 5 тис. жителів громади нині тут залишається 658 людей.
“Я би хотіла, щоб ми все відбудували. Так просто ми руки не складаємо, спілкуємося з багатьма благодійними фондами. Зараз йдуть перемовини ще з одним фондом, які погодилися відремонтувати дахи, вставляти вікна. Поки не буду розголошувати (назву фонду – прим. ред.)”, – зазначає Олена Сіма.
