Місто Білопілля щодня зазнає російських ударів. Армія РФ б’є по місту та навколишніх селах артилерією, КАБами, FPV-дронами, «Молніями» і «шахедами». Попри це, багато мешканців залишаються вдома. Журналісти Суспільного побували в місті й поговорили з його жителями.
«На сьогодні нас дістають і FPV-дрони, і “молнії”, “шахеди”. Все, що можуть нам наші так звані сусіди закинути, вони все закидають, все летить», — каже Володимир Відуєв, заступник Білопільського міського голови.
Володимир Відуєв. Суспільне Суми
Він уточнив, що напередодні з 08:00 до 12:00 в Білопіллі зафіксували чотири влучання. Це були FPV-дрони та «Молнії». КАБи, за його словами, того дня влучали по сусідній громаді.
«Місто не заблоковане»
Мешканці Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
Відуєв не вважає, що Білопілля перебуває в повній блокаді. Проте, за його словами, близькість до кордону впливає на роботу комунальних закладів, на працевлаштування загалом і на життя мешканців.
Мешканці Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
Найбільше проблем із транспортом. За словами Відуєва, автобусне сполучення Суми – Білопілля відсутнє. Залізничне сполучення скасували. По місту люди пересуваються на велосипедах.
«Ну, люди самоорганізувалися, доїжджають на попутному транспорті. Якщо їде транспорт із міської ради, допомагаємо маломобільним нашим стареньким доїжджати», — сказав Відуєв.
Мешканка Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
Нині російські дрони особливо стежать за трасою Білопілля – Суми. Щоб не потрапити під удар дрона, заступник міського голови радить добиратися до міста об’їзною дорогою.
Дорога до Білопілля на Сумщині, 2026 рік. Суспільне Суми
Люди самоорганізувалися й доїжджають попутним транспортом. Якщо в Сумах чи на трасі їде транспорт міської ради, маломобільним літнім людям допомагають доїхати.
Мешканці Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
У місті немає мобільного зв’язку, а з банківськими послугами теж проблеми. Відуєв розповів, що люди, які отримують пенсії, соціальні виплати чи зарплату на картки, або організовуються самі, або звертаються до міської ради. Пенсії отримують у Сумах і привозять у Білопілля, а потім видають мешканцям.
Магазини в місті працюють. Відуєв зазначив, що їх тримають місцеві підприємці, які ризикують життям, але забезпечують мешканців усім необхідним.
Зруйновані домівки
Зруйнований будинок у Білопіллі, 2026 рік. Суспільне Суми
Місцевий житель Микола розповів, що російський КАБ влучив біля під’їзду, коли він був у квартирі. Його оглушило, а в помешканні все розбилося. «Тепер квартира не підлягає ремонту», — каже чоловік.
Мешканка Ганна Чистякова розповіла, що поблизу її під’їзду снаряд влучив у землю. Вона з сусідами якраз спустилася в укриття. Коли жінка повернулася додому, її діти допомогли відремонтувати квартиру.
Жителі Білопілля лагодять дах будинку, 2026 рік. Суспільне Суми
Ганна Чистякова зізналася, що до обстрілів звикла. «Коли чуємо такий гуркіт, одразу кудись ховаємося — і все. І чекаємо, поки цей гуркіт припиниться», — каже вона. За її словами, одного разу над дорогою біля дитячого садка й стадіону завис дрон, а потім відлетів.
Переселенці з Іскривщіни
Знищена автівка у Білопіллі, 2026 рік. Суспільне Суми
Михайло Сторожок з дружиною Галиною евакуювалися до Білопілля з Іскрисківщини. Чоловікові 73 роки. За його словами, рідне село майже повністю зруйноване. «Ми бомжі. Ми з Іскри. В Іскрі нема нічого. Наш дім розбили повністю. Все село розбили, спалили. Нема нікого, всі повтікали», — розповів він.
Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
Окремо він розповів про день, коли разом із другом поїхав забирати речі. По них вдарив КАБ. Друг загинув, а сам чоловік дістав поранення ноги й лежав у лікарні в Сумах. Вони їхали на маленькому тракторі, а друга вдарило так, що йому відірвало ногу. «Він мене питає: “Де нога?”. Знайшов його ногу на другій стороні трактора», — згадує Михайло Сторожок. Сам він сидів на причепі й міг ходити.
Білопілля, 2026 рік. Суспільне Суми
Літня пара розповіла, що в Іскрівщині в них було дві хати, обидві не просто зруйновані, а й спалені. До Білопілля вони приїхали оформлювати документи. За словами чоловіка, їх відправляють з одного місця в інше, і ходити доводиться пішки: «Хіба ж мені пішки ходити на старості?».
Магазин у Білопіллі на Сумщині, 2026 рік. Суспільне Суми
Із продуктами в переселенців, за словами Михайла Сторожка, непросто: хліб привозять двічі на тиждень, у середу й суботу. Подружжя бере три буханки, одну з них кладе в морозилку, щоб потім дістати свіжою.
«Хоч якась копійка, щоб було на хліб»
Стихійний ринок у Білопіллі, 2026 рік. Суспільне Суми
Чимало мешканців не збираються їхати з Білопілля. Пані Вікторія розповіла, що вони вже евакуйовувалися до родичів, але там ситуація не краща. «Нас по Україні всюди б’ють. І хто знає, де безпечніше», — каже вона.
Стихійний ринок у Білопіллі, 2026 рік. Суспільне Суми
Олександр, який також живе в Білопіллі, розповів, що вивіз пасіку з села Кисла Дубина, де «розбито все». Те, що вціліло, він перевіз на край Білопілля. Їхати з міста чоловік поки не планує: «Поки дах над головою є, поки ні. Як уже не буде де жити, будемо дивитися». Чоловік каже, що він інвалід війни, без ока, а дружину вже поховав. Він радить не падати духом і не панікувати.
Мешканці міського базару розповіли, що намагаються жити звичайним життям. Одна з жінок каже, що вони виходять торгувати тим, що вирощують, щоб заробити гроші.
«Хоч якась копійка, щоб було на хліб».
Вхід у парк в Білопіллі. Суспільне Суми
