Віталій Шум. Суспільне Суми
“І оце життя сільське відобразилось на роботах. «Баба біля печі», «З коровою», «Бурьонка». «Щаслива старість – вона пов’язана з тим, що людина в поважному віці, коли самотня, хоче, щоб хтось був поруч”, – пояснює майстер.
Робота Віталія Шума. Суспільне Суми
У його творчому доробку близько півсотні робіт. Уперше, додає чоловік, різець взяв до рук у дитячому таборі у 14 років.
Робота Віталія Шума. Суспільне Суми“Кора і на ній я зробив якісь різьблення. А потім воно якось йшло. До армії я різав для себе, а після я вирізав кілька скульптур і хотів вступити до Харківського художнього інституту, але там потрібна була академічна освіта і я вступив на архітектуру. Архітектура – це та ж скульптура, але з каміння, пластики, скла, бетону. Це моє хобі. Платня моя – це архітектура і пенсія з неї. Час, коли були вихідні, після роботи – я творив ці роботи. Мені було цікаво жити, коли робиш те, що ти хочеш і те, що ти любиш”
Робота Віталія Шума. Суспільне Суми
Першим учителем, розповідає майстер, був його батько столяр-червонодеревець.
“Рукастий такий був батько – і столяр, і тесля. Завжди мав замовлення. В дитинстві я коли приходив і він на токарному верстаті щось робив – стружок було багато і такі пахощі вони випромінювали”, – пригадує чоловік.
Інструменти. Суспільне Суми
Свою майстерню Віталій Шум облаштував у власному будинку. Головні інструменти – різець і стамеска.
“Коли ти береш різець, то забуваєш про все. Приходить натхнення і ти забуваєш, де ти і як ти. Головне, щоб світло було зараз. Виходимо з положення. Користуємось акумулятором тощо”, – каже чоловік.
Роботи Віталія Шума. Суспільне Суми
На створення однієї роботи може піти пів року, а інколи й більше, пояснює майстер.
“«Як чумаки в Крим по сіль ходили» – цю роботу я рік робив. А зараз я роблю тему Лесі Українки «Лісова пісня». Оце вже другий рік, бо тут в мене такі міфічні образи. Ще є лісовик, мавки і водяний”, – каже майстер.
Віталій Шум під час створення виробу з дерева.
За фахом він архітектор, однак різьблення називає своїм справжнім покликанням.
“Це нелегка праця. Були часи, коли я викладав у 24 школі, гуртки були. Приходять перший день – людей, сісти нікуди, а вже до кінця… Це треба, щоб людина горіла цим і була поцілована Богом, тоді це виходить. А якщо так, між іншим, тоді це не проходить. Тому що це тяжка праця. Тут треба працелюбність і посидючість”, – каже чоловік.
Віталій Шум. Суспільне Суми
Перевагу майстер надає липі, говорить, це легка й слухняна в роботі деревина. Усе починається з ідеї.
“Потім відбувається осмислення всього цього. Береш папірець і починаєш там малювати. Знаходиш необхідні образи, береш пластилін чи глину – виліплюєш. Потім знаходиш дерево, переносиш на матеріал, далі його робиш. Мені цікаві емоції, які я отримую від того, що задумав”, – говорить чоловік.
Простір Віталія Шума. Суспільне Суми
Десять робіт, додає майстер, передав до Сумського музею, кілька – зберігаються в музеях України, зокрема у Дніпрі та Києві. У 2012 році отримав звання заслужений майстер народної творчості.
“У 2025 році я отримав президентську стипендію. Вона щоправда вже закінчилась. Я ніколи не гнався за тим, щоб продавати роботи. Раніше музеї купували. Я хотів знати, куди моя робота піде”, – каже майстер.
Робота Віталія Шума. Суспільне Суми
Нині Віталій Шум очолює сумський осередок спілки майстрів.
“Завдання наше – збереження народної творчості Сумщини і хотілось би, щоб цей період, коли ми можемо жити і щось творити, щоб він залишився для наших прийдешніх поколінь”, – говорить майстер.
