Дмитро Гусак. Суспільне Суми
Додає, попри обстріли, у погребі не ховається і виїжджати не хоче. У будинку є газ і все необхідне, а воду до хати допомогла провести сільська рада.
“Траншеї рили, коли проводили. Своїми руками робили, колодязь у нас. Скільки себе пам’ятаю, стільки у нас і цей колодязь. Я й відром тягаю воду, і проведена вода. Куди ж я поїду, як тут моя сім’я, батько і мати були”, — каже пан Дмитро.
Церква в Кулішівці, квітень 2026 року. Суспільне Суми
Чоловік згадує прожиті роки.
“У 1961 році я закінчив Хоружівську школу. Пішов на цегельний завод. Закінчив училище, на заводі працював за спеціальністю. Потім до армії пішов, після повернення пішов до сільгосптехніки працювати. Там 17 років працював — возив пальне на бензовозі. Згодом перейшов до колгоспу. І так ото, безперервного стажу в мене понад 40 років”, — говорить чоловік.
Автобусна зупинка в Кулішівці, квітень 2026 року. Суспільне Суми
Відтоді, ділиться пан Дмитро, село дуже змінилося.
“Більш ніж десяток дворів було. Тут три, за нами два. Через дорогу були двори, а зараз немає нічого, самі старці залишилися. Все було, а наразі немає людей. Колись ми тут у м’яча гуляли, по піску бігали. А зараз немає кому. Тоді дітей було скільки, а зараз немає нікого”, — говорить чоловік.
Юрій Короткий очолює старостинський округ із 2017 року. Каже, роботи в селі майже немає — працює лише одна агрофірма, тому населення стрімко скорочується.
“На сьогодні чисельність населення набагато зменшилась. Фактично в селі проживає 110 людей. Це 60 дворів-домогосподарств. У нас зареєстрованих по старостинському округу 252 людини. Тоді проживало понад 200 фактично”, — пояснює пан Юрій.
Юрій Короткий. Суспільне Суми
Староста додає: попри те, що до кордону з Росією близько 50 кілометрів, безпекова ситуація залишається напруженою.
“Звісно ж, літає щодня над головою. Люди бояться. Але вже, знаєте, звикаємо, проте з обережністю”, — додає староста.
За його словами, у Кулішівці залишилося п’ятеро дітей. Їх підвозять до школи в сусідні населені пункти.
“Молодь виїжджала за кордон багато. Під час війни багато хто проходить службу в ЗСУ. Дітей також немає. Школа закрилася ще у 2006 році через малу чисельність учнів. Нині вони навчаються у Недригайлівському ліцеї і в Хоружівці тут поблизу”, — каже пан Юрій.
Дитяча гойдалка в Кулішівці, квітень 2026 року. Суспільне Суми
Староста розповідає: інфраструктура в селі мінімальна.
“ФАП є, працює. Є клуб у Кулішівці. В Костянтинові й Бродку вже клубу немає. Магазин у нас виїзний організували тимчасово. Був у нас магазин раніше, але зачинився. Виїзний тричі на тиждень приїздить, і люди вже знають час, виходять по точках. В принципі, задоволені”, — каже староста.
Річка Хусь у Кулішівці, квітень 2026 року. Суспільне Суми
У селі планують відкрити стаціонарний магазин, наразі ведуть перемовини з підприємцем, говорить староста.
“Викликів багато. Зараз це допомога переселенцям, які до нас заїхали. Було раніше трохи більше, наразі повернулися по домівках. Нині 12 людей — це переселенці. Одна сім’я з Куп’янського району приїхала і будинок придбали тут, у селі. А так — хто до знайомих приїхав, хто до родичів. Це по всьому округу 12, їх було до 30”, — додає староста.
Дмитро Гусак. Суспільне Суми
Місцевий житель Дмитро Гусак каже: найбільше мріє дожити до перемоги: “Аби щоб ще трохи пожити, онуків довести до ладу. Життя є життя…”.
