“На когось надіятися – це не варіант, надіятися треба тільки на себе”: цитати героїв Суспільне Суми у 2025 році

Герої Суспільне Суми у 2025 році. Колаж Андрій Юрченя/Суспільне Суми

У 2025 році з прикордоння Сумщини продовжувалась евакуація, а російська армія не припиняла бити по області. Як жили та про що говорили люди — у добірці цитат від Суспільне Суми.

Ми повинні противника знищити. Зараз багато росіян і їхніх військових не розуміють, що вони просто м’ясо, яке прийшло на нашу землю. Ми не пішли на чужу землю, ні в кого нічого не забираємо, ми захищаємо своє і стоїмо за своє “Кот”

Головний сержант інженерно-саперного батальйону 33 окремого інженерного полку ДШВ із позивним "Кот" розповідав Суспільному про свою службу на Сумщині. До цього боєць воював на кількох напрямках бойових дій, після чого посів сержантську посаду.

Я побачив маму та почав випускати людей, у мами було все обличчя в крові, вона вийшла з автобуса, витерла обличчя. Далі почав шукати карету швидкої, щоб там надали допомогу Кіріл Ілляшенко

13 квітня російська армія завдала ракетного удару по центру Сум, відомо про 35 загиблих людей. Восьмикласник Сумської школи №4 Кіріл Ілляшенко їхав з мамою в гості до бабусі і потрапив під ракетний удар. Юнак швидко зорієнтувався в ситуації, вистрибнув у вікно понівеченого автобуса і відкрив двері, врятувавши свою маму й тих пасажирів, які залишилися живими після вибуху. Сам Кіріл був поранений трьома уламками в голову.

Згодом хлопець став лауреатом Всеукраїнської акції МВС "Герой — рятувальник року".

На когось надіятися – це не варіант, надіятися треба тільки на себе. Наталія Рябчун

Наталія Рябчун пішки вибиралася з окупованого Маріуполя. Втратила чоловіка-військовослужбовця. Зараз жінка живе в одному з сіл Конотопського району.

Підповзла до тата, розкопала голову, він прийшов до тями. Потім полізла по камінню до брата. Він без свідомості, стогнав, задихався. Розкрила обличчя, щоб вони дихали, але далі не змогла, були дуже великі плити. Потім вже прийшли ДСНС Аріна Журба

12-річна сум`янка самостійно вибралася з-під завалів та намагалася врятувати рідних після влучання у їх будинок російського "шахеда" 30 січня. Родина мешкала на шостому поверсі багатоповерхівки на Героїв Крут. 2 лютого її брат Денис помер у лікарні.

Дівчинка отримала відзнаку "Діти – Герої 2025" від МВС.

Ще в школі мені хотілося допомагати людям. Казали, що я буду адвокатом, бо всіх захищала. А займатися волонтерством почала з першого дня війни Катерина Андрєєва

У 2025 році сумській волонтерці Катерині Андрєєвій вручили відзнаку “Нової пошти” “Варті” в номінації “Порятунок і евакуація”. Нагороду передав очільник сумського “Добробату” Олексій Клюєв.

З початку повномасштабної війни волонтерка регулярно допомагає українським військовослужбовцям, цивільним людям та тваринам у прикордонних громадах. Також у прямому ефірі "Суспільне. Студія" вона потрапила під обстріл у Миропільській громаді.

Суспільне Суми Найуспішніші не завжди досягають результатів. Ігровий вид спорту вимагає від тебе повної віддачі команді Світлана Макаєва

"Головне, щоб вони любили хокей. Наш вид спорту — не той, де можна заробити багато грошей. В команді залишаються люди, які вміють дружити й підтримувати одна одну", — казала головна тренерка МСК "Сумчанка".

З 1986 року Світлана Макаєва почала працювати тренеркою-викладачкою сумської СДЮШОР "Динамо". Згодом була призначена тренеркою молодіжної збірної команди України хокею на траві. У 2003-2005 роках працювала в Італії тренеркою клубу вищої ліги "Катанья". Потім повернулася до Сум та продовжила тренувати дівчат. У 2007 році Світлана Макаєва була призначена головною тренеркою спортивного клубу "Сумчанка". Їй надали звання Почесної громадянки міста.

Вікторія Гладченко/Суспільне Суми Кролевецьке переборне ткацтво — задіяні руки, верстат, розум і душа. Вікторія Шприндель

Вікторія Шприндель — директорка Музею кролевецького ткацтва. Для проєкту "Нематеріальне" жінка показувала старовинні рушники та розповідала про історію цього ремесла, перші згадки про нього з'явились у 18 столітті. Зокрема перша ткаля, яка зафіксована в історичних даних у Кролевецькому краєзнавчому музеї – це Андріїха Оболонська і її четверо синів.

Найстаровинніший рушник, який знаходиться у музеї — 1839 року. Загалом налічують три тисячі експонатів.

Суспільне Суми Третє століття нашої ери, Суми! Тобто, у нас є дивовижна антична історія! Це не за вуха притягнуто, не видумано. Вона поки що просто не потрапила в підручники. Сергій Гуцан

Краєзнавець та власник музею "Причал Одіссея" Сергій Гуцан показував прикраси, зроблені сумським майстром Даніїлом Сорокіним. Перші вироби майстра з’явилися понад два роки тому. Серед них – відлита копія верижиці – автентичної прикраси, яку датують 3-4 століттям нашої ери, чоловічі браслети.

Прикраси з музею Сергія Гуцана. Суспільне Суми

Я не можу їх покинути. Козу вже добре, випущу, а в мене індики там шість штук, я не знаю, куди їх подіти. Я їх цілу зиму годувала. Не знаю, що мені робить, я б вже давно втекла, бачите, що робиться, і я боюся, ховаюсь у льох. Надія Горблюк

Після того, як була оголошена евакуація мешканців прикордоння Сумщини, протоієрей Олександр Петренко понад тиждень самотужки вивозив жителів Краснопільської громади в більш безпечні місця. Тоді ж в Угроїдах Суспільне зустріло пані Надію.

У квітні журналіст Борис Майоров знову поспілкувався з жінкою. На той момент вона вже проживала у транзитному центрі у Сумах. Після сюжету Суспільного про небажання евакуюватись без свого господарства, індиків та кіз, сотні людей запропонували жінці свою допомогу. Про це розповів волонтер Олександр Петренко, який намагався вивезти її з-під обстрілів.

Суспільне Суми Для людей, які втратили все, не буває забагато допомоги. Катерина Арісой

Так сказала голова ГО "Плурітон" Катерина Арісой. Навесні Суспільне розповідало про гуртожиток транзитного центру для евакуйованих. У ньому лишались люди, яким нікуди було їхати. Тоді евакуйованим шукали житло, допомагали оформити документи та видавали гуманітарну допомогу.

Світлана Драган/Суспільне Суми Ми – обличчя міста, комунальне підприємство – має бути все охайно, чисто. Це наша улюблена професія, наше хобі. Євген Янковий

Євген понад 20 років за кермом, зараз працює у КП "Електроавтотранс". У салоні автобуса водій возить кошик з цукерками й пригощає ними дітей. Каже, це поліпшує настрій пасажирів і створює дружню атмосферу під час поїздки. Сум'яни знімають на відео його роботу в автобусі – як приклад, та публікують у соцмережах.

2025 рік для мене асоціюється з тим, що жодна ліквідація наслідків ворожих атак не проходить без повторних ударів саме по тих місцях, де працюють рятувальники. Олег Стрілка

Рятувальники Сумщини працюють під повторними обстрілами, евакуйовують маломобільних людей з-під завалів лікарень, втрачають техніку і колег. Але продовжують виїжджати на виклики. Про зміну роботи під час війни, російські удари по цивільних об’єктах і рішення, що доводиться ухвалювати всупереч алгоритмам безпеки, — розповів речник ГУ ДСНС у Сумській області Олег Стрілка.

Зокрема одна з керованих авіаційних бомб у вересні 2024 року влучила в геріатричний пансіонат у Сумах, де були люди похилого віку. Серед них і ті, хто тікав від обстрілів з прикордоння.

"Картина там була дуже жахлива, тому що постраждали люди похилого віку, маломобільні, без ніг. Були й такі, які не бачать. Їх наші рятувальники мали евакуювати з цих понівечених тимчасових помешкань. Я досі пам'ятаю картину, коли один дідусь у паніці каже: "Будь ласка, розкажіть мені, що тут коїться навколо, бо я чую тільки одні крики. Я не бачу через те, що я сліпий. Я чую тільки одні крики".

Джерело

Новини Суми