Про це повідомила у фейсбуці сумська волонтерка Катерина Андрєєва.
«Оновлення по родині в якій девʼять дітей.
Пристібайтесь міцно, бо у нормальних людей чешуться руки дати в табло таким працівникам, які «на захисті своїх людей».
Замість підтримки цієї родини (нещодавно я вам показувала жінка та девʼять діток) – ювенальна поліція за участі служби у справах дітей (Токарі – Бездрик що на Сумщині) склали : увага ! УВАГА! ВІСІМ БЛ#ДЬ протоколів про адміністративне правопорушення: невиконання батьківських обов’язків.
8! Народ, ви чуєте це число? 8 протоколів.
Кожен протокол – це штраф, а штраф – це гроші. А звідки взяти цій жінці кошти на їх сплату, якщо вона не працює? Чи їй забрати з соцвиплат дитячих на благо наповнення бюджету? А з ким залишити дітей, коли їй іти в судове засідання, коли наймолодшій дитині 2 рочки?
І це соціальний захист громадян в Україні?
Це допомога малозабезпеченим? Приїхати, і замість підтримки – насрати ще більше, забрати останні копійки грошей на штрафи?
Я засуджую такі дії правоохоронних органів, оскільки це не допомога родині, яка опинилась в СЖО, а виконання статистики щомісячної, іншими словами показники діяльності. Знаєте що це? Це коли ставлять галочки собі задля затрати: план виконано. Щорічні протоколи складено. Бюджет поповнено.
А у кого забрали ці гроші – не написано.
Так ось приїхала комісія за участі представника ювенальної поліції , представника служби у справах дітей та іншими особами, йобів нагнула, протоколів написала, а найцікавіше ще в тому, що вони погрожували жінці словами: ти скажи дякую, шо не приїхав начальник (мова йде про обласного очільника Служби у справах дітей) і він не вилучив дітей.
Хто ви? Хто ви такі, щоб вершити правосуддя та вирішувати долю дітей, які люблять матір свою?
Згідно Сімейного кодексу України, відсутні підстави для відібрання дітей, бо вона – золота матір і має найцінніше / любов до своїх дітей, а вони до неї. Зараз так склались обставини, що цій родині потрібна допомога, а замість неї – з неї безсовісно збирають копійчини останні на штрафи – цими протоколами.
Чому досі ця жінка не має державної нагороди від держави : мати-ГЕРОЇНЯ? Чому? Тому що всім по#уй. Ось чому, ніхто з влади місцевої не думав про це, бо своє крісло куди тепліше гріє дупу.
Вона подарувала Сумщині 9 дітей. І вона не винна в тому, що доля так склалась тимчасово.
Хто ви? Щоб погрожувати?
Ви раби системи, наймані працівники, які годуються з податків народу, і які повинні виконувати свої обовʼязки та підтримувати – ДОПОМОГАТИ РОДИНАМ! А ви шкодите!
Не виходить виконувати обовʼязки – складайте повноваження та йдіть геть із посад.
Ви – державні службовці Сумщини, які повинні, так-так, саме повинні піклуватись про таких дітей та родини, привозити продукти харчування у разі потреб та мати людяність.
У людини немає газу та відсутня вода, і ви про це знаєте вже який місяць.
Де ваша підтримка? Зима на носі.
А вона у ваших вонючих протоколах та виконанні статистики задля своєї безпеки.
Але, як показала ситуація – у вас відсутнє серце, а в очах лише одне: як насерти та зробити лихо.
Ганьба!!
Зараз починаємо розбиратись з документами та оформлювати ВПО задля подальшої постійної підтримки + куча інших юридичних моментів.
І поки такі люди як я, не байдужі допомагають, у нас є світло в темному лісі. Бо мені не байдуже чуже горе», – написала вона.
<iframe src=”https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FKaterynkaAndreeva%2Fvideos%2F782041631104250%2F&show_text=false&width=267&t=0″ width=”267″ height=”476″ style=”border:none;overflow:hidden” scrolling=”no” frameborder=”0″ allowfullscreen=”true” allow=”autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share” allowFullScreen=”true”></iframe>
Ситуацію прокоментувала Тетяна Мироненко, представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини на Сумщині: «Ми, Регіональне представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця в Сумській області , вже підготували відповідні документи задля зʼясування законності дій поліції. Про результати обовʼязково повідомимо.
Дякуємо за небайдужість!».