У Нижньосироватській сільраді з невимовним болем та глибокою скорботою повідомили про трагічну загибель уродженця села Червоне (Старе село) Сумського району, мужнього Захисника України, члена добровольчого формування Ворожбянської міської територіальної громади Сахошка Євгена Миколайовича (07.05.1983 р.н.).
Євген із честю та гідністю став на захист рідної землі, до останнього подиху залишаючись вірним українському народові. Його життя обірвалося 16 березня 2026 року внаслідок влучання ворожого FPV-дрона в районі міста Ворожба Сумського району.
Відспівування відбудеться 18 березня 2026 року об 11:30 у Свято-Георгіївському храмі ПЦУ (м. Суми, вул. Збройних Сил України, 7). Поховання відбудеться в селі Нижня Сироватка на центральному кладовищі по вул. Травнева орієнтовно о 12:30.
Жителів громади закликають гідно вшанувати пам’ять Героя та сформувати коридор пошани за маршрутом руху: вул. Сумська – пров. Травневий.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі…
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Як повідомили у мерії ворожби, службу у складі ДФТГ Євген поєднував із мирною роботою: починаючи з квітня 2025 року, працював водієм авто медичної допомоги в Центрі надання соціальних послуг Ворожбянської міської ради. Коли виникала потреба, возив маломобільних важкохворих мешканців до лікарні.
Євген Миколаївич народився 7 травня 1983 року в селі Червоне (нині Старе Село Нижньосироватської громади) Сумського району. Після закінчення 9 класів Нижньосироватської середньої школи, навчався у Сумському ПТУ №16, де здобув кілька будівельних спеціальностей. По закінченні училища працював у будівельних організаціях міста Суми та у ПРАТ «Сумирибгосп».
Починаючи з березня 2023 року, Євген був приватним підприємцем. Мав фермерське господарство, тримав ставок в оренді, займався заготівлею та реалізацією дров.
“Це була світла, відкрита людина з добрим серцем. Відповідальний, порядний, завжди готовий прийти на допомогу. Пам’ятаю випадок, коли моя соцробітниця повідомила, що в однієї з наших підопічних поржавіла та погнила металева драбина… Я звернувся до Жені і він не відмовив. Знайшли труби на металоприйомному пункті, він зварив нову драбину, відвіз, встановив.
Євген був люблячим чоловіком і батьком. Його маленький син Дмитрик часто їздив із татом, коли той розвозив машиною дрова.
Весь наш колектив просто не може повірити в те, що сталось… Іще кілька днів тому ми з ним разом пили каву, розмовляли, а буквально вчора домовилися, що вранці Женя підвезе до Сум нашу працівницю, бо він збирався їхати в обласний центр у своїх справах. А вже за кілька годин почули страшну звістку про його загибель…
Це невимовне горе для родини і для всіх, кому пощастило знати цю світлу людину. Щирі співчуття рідним, світла пам’ять Євгену”… – говорить директор Центру надання соціальних послуг Іван Сіденко.
У Євгена Миколайовича залишилась дружина Євгенія та шестирічний син Дмитро.
