У Києві відбулася закрита дискусія за протоколом Safe Space / Non-Attribution на тему: «Сектор безпеки та оборони – 2026: критичні зміни для перемоги і стійкості», до участі у якій долучилися представники Громадсько-військового руху (ГВР).
Захід об’єднав профільних експертів сектору безпеки та оборони, представників аналітичних центрів та груп, ветеранів та діючих військовослужбовців, народних депутатів України, громадських діячів та міжнародних партнерів.
У центрі уваги експертів були аналіз внутрішніх та зовнішніх безпекових ризиків. Також учасники приділили особливу увагу пошуку рішень по протидії підривній діяльності Російської Федерації у горизонті 2026 року.
З доповіддю «Оборонна демократія в дії – баланс виживання та свободи громадянина та суспільства української держави» виступив координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин.
«Ми перейшли від сприйняття війни як тимчасового інциденту до розуміння її як перманентного стану. Головний парадокс – війна вимагає централізації та секретності, а демократія – децентралізації та прозорості. Ми у ГВР вважаємо, що військова ефективність не є альтернативою демократії, а прямо залежить від неї. Такою є наша стратегічна реальність на даний момент і у даний проміжок часу», – стверджує координатор ГВР.
У виступі він акцентував увагу на важливості цивільно-військового партнерства (оборонної демократії) та участі громадян за формулою «Служи, або допомагай» у забезпеченні оборонних та безпекових заходів держави.
Головні тези виступу: демократія vs мілітаризація
Олексій Івашин підкреслив, що Україна перейшла до стану «нової нормальності», де війна є постійним фоном у всіх сферах життя. Проте військова ефективність не має ставати альтернативою демократії.
«Україна не може дозволити собі стати меншою копією ворога, щоб перемогти його. Наша демократія – це не розкіш, це наш головний оборонний ресурс. Тільки підзвітна влада і вільне суспільство здатні виграти війну на виснаження», – наголосив координатор ГВР.
Ризики та архітектура контролю
Спікер застеріг від «мілітарного зсуву», коли критика влади таврується як ворожа операція (анти-ІПСО), що вбиває зворотний зв’язок та консервує управлінські помилки.
«Українське суспільство зайшло у пастку “анти-ІПСО”: з’явилася небезпека таврування будь-якої критики влади – часто цілком виправданої та справедливої – як “ворожої операції”. Це вбиває зворотний зв’язок з суспільством і консервує управлінські помилки на всіх щаблях. Тимчасові надзвичайні повноваження силових структур ризикують стати постійними інструментами внутрішньої політики. Якщо мілітаризація поглине демократичні цінності, ми втратимо підтримку західних партнерів», – зазначив Івашин.
Для запобігання інституційній інерції ГВР пропонує трирівневу модель контролю:
* Парламентський контроль: повернення реальних наглядових функцій профільним комітетам та прозорість некритичних закупівель.
* Місцеве самоврядування: збереження децентралізації, яка довела свою ефективність як логістичний тил Сил оборони.
* Громадянське суспільство та медіа: перехід від формату «Єдиного марафону» до плюралізму думок при дотриманні правил безпеки (критика законопроєкту №14057 та тиску на журналістів-розслідувачів).
Ветеранське середовище та Суспільний договір
Окрему увагу було приділено ролі ветеранів, які мають стати суб’єктами політики, а не просто об’єктами опіки. Олексій Івашин розповів про роботу ГВР над проєктами правової допомоги «СОВА» та можливостей і адаптації для ветеранів та членів їхніх сімей. Також було анонсовано продовження дискусій щодо нового Суспільного договору та проекту «Гранд-стратегія для України», черговий етап якого проведуть в Ужгороді. До того серія круглих столів з обговорення засад нового Суспільного договору відбулася у Черкасах, Львові, Одесі, Тернополі, Луцьку.
Стратегічні кроки для 2026 року
Громадсько-військовий рух запропонував пакет конкретних заходів:
* Створення Консультативної ради при комітетах ВРУ із залученням ветеранських організацій.
* Аудит надзвичайних повноважень силовиків для запобігання внутрішньому тиску.
* Ветеранський «соціальний ліфт» для залучення колишніх військових до цивільного управління.
* Запровадження «Декалогу медіа-безпеки» для балансу між свободою слова та захистом державних інтересів.
Експерти засідання погодилися, що чітке розмежування «воєнного контуру» (ієрархія та швидкість) та «цивільного контуру» (демократія та антикорупція) є єдиним шляхом до збереження легітимності держави та підтримки міжнародних партнерів.
Захід проведено ГО «Фонд сприяння демократії» спільно з Українським безпековим клубом за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
