
3 листопада 2026 року у Фрайбурзькому університеті, у Німеччині, відбувся міжнародний симпозіум «Порушення як критичні можливості для адаптації та трансформації лісових соціально-екологічних систем». Його організували Фрайбурзький університет та Excellence Cluster Future Forests, науковим партнером став SocSES, а фінансову підтримку надали Німецьке дослідницьке товариство (DFG) та фонд Eva Mayr-Stihl Stiftung.
Ліси Європи та світу дедалі частіше зазнають великих порушень: посух, пожеж, буревіїв, спалахів шкідників та інвазій нових видів. Їхні масштаби і збитки зростають, а зміна клімату лише посилюватиме цю тенденцію. Наслідки виходять далеко за межі самих лісів: страждають водопостачання, місцеві громади, деревообробна галузь і довіра до державних установ. Тому лісові екосистеми все частіше розглядають разом із людьми та інституціями, які від них залежать, тобто як соціально-екологічні системи.


Головне питання симпозіуму: чи може катастрофа стати шансом? Після великого порушення відкривається «вікно можливостей», коли ліс і систему його управління можна змінити так, щоб вони краще відповідали майбутньому клімату. Проте міжнародний досвід свідчить, що цим вікном користуються рідко. Здебільшого відбудовують те, що було, а вікно швидко зачиняється. Доповідачі з Європи, США та міжнародних дослідницьких організацій обговорювали, від чого залежить, чи стане порушення поштовхом до адаптації: від стану самих лісів, від законодавства, від готовності громад і установ, від того, чи ухвалили рішення ще до кризи.


Однією з ключових доповідей симпозіуму стала доповідь професора кафедри садово-паркового та лісового господарства Сумського національного аграрного університету Андрія Білоуса «Forests and forestry at war: disturbance, reorganisation and the limits of adaptation in Ukraine». Вона показала українські ліси як випадок, якого сучасна лісова наука ще не знала: війна поєднується з кліматичними змінами, а ліси, що вже були на межі своїх кліматичних можливостей, зазнають тривалих і нових за природою порушень.


«Ліси здатні відновлюватися навіть у найважчих умовах, але можливості людей і установ керувати цим процесом суттєво обмежені. Тому повоєнне відновлення варто розглядати як шанс адаптувати ліси до зміни клімату, а не лише повернути їм довоєнний стан» – підсумував свою доповідь професор Андрій Білоус.
Після симпозіуму, з 3 по 6 листопада, тривав робочий воркшоп. Його учасники працюють над спільною науковою роботою про умови, за яких порушення стають поштовхом до адаптації та трансформації лісових соціально-екологічних систем. Український досвід став для цієї роботи важливим прикладом.

Участь у симпозіумі зміцнює міжнародні наукові зв’язки СНАУ та робить досвід українських лісівників частиною європейської дискусії про майбутнє лісів.
Деталі та відеозапис (Livestream) виступів можна переглянути за посиланням: https://uni-freiburg.de/futureforests-en/international-symposium-2026/
Фото: Excellence Cluster Future Forests
