
Андрій Козупиця. Суспільне Суми
Про перемогу свого гравця розповів Суспільному виконувач обов’язків директора «Ветеран ПРО: Сумщина» Микола Заріцький:
«Козупиця Андрій — найкращий гравець команди “Незламні Суми”. А це заслуга нашого тренера Затилкіна Володимира Вікторовича, який зробив з нас команду, виховав крутий, класний, перспективний колектив, який надалі буде не просто брати участь у чемпіонатах України, а показувати достойний, найвищий рівень».

Микола Заріцький. Суспільне Суми
За словами Заріцького, який сам є гравцем команди, відзнака цілком заслужена:
«Трьома словами — це побратим, відповідальний, шановний капітан. Це заслужена відзнака на нашому теперішньому рівні. Але в подальшому, я думаю, на нас чекають тільки найвищі нагороди».


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Останні чотири місяці команду тренує Володимир Затилкін. Він відзначає роль Козупиці на майданчику:
«По-перше — він капітан команди, який бере на себе всю гру».

Андрій Козупиця. Суспільне Суми
До поранення Андрій Козупиця займався іншим видом спорту — баскетболом. Про обставини поранення він розповідає:
«Було поранення у 25-му році, на Курському напрямку. Зазнав поранення, дуже тяжка була реабілітація, було поранення внутрішніх органів. Я дякую Богові, що у мене руки-ноги на місці».

Андрій Козупиця. Суспільне Суми
Повернутися до цивільного життя йому допоміг саме спорт:
«У мене було бажання якнайшвидше відновитися і приступити до тренувань, фізично себе підтримувати, як тільки можна було. Напочатку було дуже важко, я думав, що вже ніколи не зможу працювати, як працював до поранення і до війни. Але я себе переборов, мені допомогла моя команда».
Влитися у волейбольну команду допомогли шкільні роки, каже Андрій:
«Я грав за школу в усіх видах спорту — це був і гандбол, і волейбол, і баскетбол… Легкою атлетикою також займався».

Андрій Козупиця. Суспільне Суми
Сьогодні Андрій Козупиця планує потрапити до збірної команди та представляти місто на міжнародних змаганнях:
«У мене в планах потрапити в збірну. І я думаю, що у мене все це має вийти, бо в мене є прагнення до цієї мети. Через пів року ми будемо брати призові місця. А через рік, я думаю, пара людей з мого колективу буде представляти збірну України. Я вірю в це».
Мріє спортсмен і про участь у збірній України з баскетболу на візках:
«Це у мене в планах. І я впевнений, що через рік ви будете брати інтерв’ю — і я вже буду в збірній. Я в цьому впевнений».
