Портрет Юрія Вороніна. Суспільне Суми
“Це був найкращий друг. Про нього поганого нічого не можу сказати. Якби він не був такою людиною – я б тут зараз не знаходився. Ніколи в житті не міг подумати, що ця людина може загинути. Я десять місяців чекав, коли його привезуть”, – розповів побратим Юрія Вороніна.
Прощання з Юрієм Вороніним, Суми, 16 вересня, 2024 р. Суспільне Суми
“Він – син моєї співробітниці, з якою я пропрацювала 30 років. Він чудовий син, у неї всі діти чудові. Юрій був дуже артистичний, веселий хлопчик, з гумором. Турботливий. Він не ховався. Він для нас залишиться героєм назавжди”, — розказала Тетяна Шишова.
Прощання з Олександром Матвєєвим, Суми, 16 вересня, 2024 р. Суспільне Суми
Солдата Олександра Матвєєва відспівали у Свято-Георгіївському храмі. За повідомленням Сумського центру комплектування, він був стрільцем-зенітником зенітного ракетного взводу штурмового батальйону. Воїн загинув 4 вересня біля населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Чоловіку було 36 років.
“Дуже відважний, добрий, уважний. У нього є син Матвій, дружина, але розлучені. Батьки в нього померли. Він був відважний такий”, – розказала родичка Олена Лапатишкіна.
Портрет Олександра Матвєєва. Суспільне Суми
“Нормальна, добра людина. Ми виросли з дитинства. Потім повиростали, порозбігалися, у кожного своє життя. Іноді зустрічалися, але рідко”, – додав сусід військовослужбовця Олександр Строй.
Після відспівування обох захисників поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища Сум.
