Дмитро Некрасов. Фото Дмитра Некрасова
Дмитро Некрасов очолив Сумський національний театр імені Щепкіна у серпні. Як коментує своє нове призначення, які зміни відбудуться в театрі та які плани мають на новий театральний сезон – розповів в ефірі Українського радіо Суми.
Дмитре, ви не нова людина для театру. Працювали режисером, тепер очолили театр. Як прокоментуєте нове призначення і що змінилося, власне, для вас?
Я починав не тільки режисером. В 2017 році приїхав до Сум як актор і багато років працював, як актор. Потім виникла така потреба, відчув в собі сили для того, щоб стати режисером. Створив декілька всім відомих вистав: “Украдене щастя”, “Тіні забутих предків”, “Хлібне перемир'я”, “Ніч перед Різдвом”, “Попелюшка”.
Відкрили конкурс і ми подумали, що треба подаватися на головного режисера. Подався, обрали головним режисером, але не встиг попрацювати жодного дня на новій посаді, як призначили виконуючим обов'язки генерального директора, художнього керівника. Мене запитали: "Чи зможеш ти очолити театр?" Я сказав: "Так". Чому ні? Тут всі мої рідні люди, я всіх знаю, ми прекрасно попрацювали останній рік, тому з радістю погодився на цю пропозицію.
Афіша вистави “Украдене щастя”. Сумський національний театр ім. М. Щепкіна
Які зміни відбудуться в театрі?
Зміни вже відбуваються. Покращення, можна навіть так сказати, правильніше.Ми переосмислили свою концепцію, трошки зрозуміли, на яких засадах та принципах ми маємо працювати. За останній місяць ми створили три нових вистави, три прем'єри.
11 жовтня буде офіційне відкриття сезону, де ми зіграємо, вперше в історії театру Щепкіна, дві вистави одночасно на різних локаціях. І тому я, користуючись нагодою, запрошую всіх, якщо є таке бажання. До нас складно потрапити, але ми раді будемо всіх бачити. У нас цікавий матеріал. Ми намагаємося рухатись тим вектором, котрий був закладений за останні декілька років. Це сучасне бачення театру, сучасне прочитання класичного драматичного матеріалу, постановка сучасної української драматургії.
Тобто ми продовжуємо рухатися в тому напрямку, щоб відкривати для людей театр зовсім з іншого боку, не класичних шароварно-побутових форм, а більш театру захопливого, цікавого, емоційного, іноді ліричного, іноді трагічного, але такого театру, яким би можна було пишатися і за який не було б соромно.
Вистава “Украдене щастя”. Сумський національний театр ім. М. Щепкіна
Ми випустили вже виставу “Чекання”, молода режисерка Віолета Мітєва із дуже серйозним потенціалом. Вона попрацювала над складним філософським матеріалом, обромила це в дуже експериментальну, експресивну форму. На цю виставу вже неможливо дістати квитки, але ми додаємо показів для того, щоб всі могли побачити.
Далі у нас Роман Козак вже сьогодні ставить прем'єру “Сто тисяч”, але це не класична п'єса, а п'єса сучасної української драматургині Каті Пінькової, яка зробила свою версію класичного твору.
А вже 11 жовтня буде прем'єра “Війна ж” за п'єсою Наталки Ворожбит, в моїй постановці. П'єса унікальна не тільки сюжетом і подіями, котрі там відбуваються, а тим, що вистава відбуватиметься на чотирьох локаціях по театру, в тому числі і в живому автобусі.
Як все це можна реалізувати ?
Наша команда дуже потужна. Дійсно, у нас працюють неймовірні люди, для яких неможливого взагалі не існує. У нас абсолютно крейзі ідеї, котрі приходять нам в голову, і ми намагаємося їх реалізовувати. Серед таких ідей, можна назвати навіть наш буквально свіжий закінчений проєкт від Українського культурного фонду "Доступний театр". Ми адаптували 10 вистав для людей з порушенням слуху і це абсолютно неймовірні емоції, неймовірні відчуття, коли люди, котрі жодного разу в житті не були в театрі, вони приходять і можуть долучитися до цього виду мистецтва, вони з абсолютним захопленням дивляться, вони можуть сприймати, вони відкривають для себе відчуття, котрих ніколи в них не було.
