14 листопада шосткинці провели в останню путь героя-земляка.
Веретенічев Сергій Олександрович народився 12 червня 1983 року у Шостці. Після навчання у загальноосвітній школі № 1 юнак вступив до Воронізького профтехучилища № 42 та опанував професію водія. Тривалий час Сергій працював у сфері будівництва Шостки, а пізніше – у Києві.
Рідні та друзі згадують чоловіка як доброзичливу, спокійну та співчутливу людину, готову завжди прийти на допомогу. У вільний від роботи час наш земляк захоплювався риболовлею, разом з сестрою Іриною вони побували у багатьох мальовничих куточках Шосткинщини. Після втрати обох батьків саме сестра стала для Сергія надійною підтримкою, а він намагався максимально піклуватися про неї… На фронт його теж проводжала Ірина і молила Господа, щоб вберіг її єдиного брата…
6 серпня 2025 року Сергій Веретенічев добровільно став на захист Батьківщини. Після проходження військового навчання обіймав посаду водія взводу протитанкових ракетних комплексів. Воював на Донецькому напрямку. Під час рідких і коротких телефонних розмов Сергій уникав розповідати про фронтове життя, не хотів додавати жалю рідній людині. Удвох вони мріяли, як він повернеться після Перемоги та придбає власний будинок, в якому буде жити його майбутня родина… Останнього разу Захисник спілкувався з сестрою 19 жовтня, потім зв’язок надовго обірвався…
Солдат Веретенічев Сергій Олександрович загинув у бою 27 жовтня, в районі н.п. Федорівка Покровського району Донецької області. Віддав своє життя за спільну Перемогу України та заради кожного з нас…
Низький уклін Герою, вічна пам’ять вірному сину України!
