Село Зацарне на Сумщині. Суспільне Суми
Вулиці Зацарного — порожні. Довкола — покинуті хати та зарослі подвір’я. На одному з них нас зустрічає Раїса Таран разом зі своїми собаками.
"У мене 6 собачок — троє дорослих і троє маленьких там на порозі. Бім, Жуля і Еля. Маленькі Жужа, Дана і Ночка", — ділиться жінка.
Пані Раїсі 69 років. До Зацарного вона переїхала майже півстоліття тому. Каже: село зникає з мапи, але для неї й чоловіка це не просто точка на карті, а дім, який не готові залишати. Людей тут майже не залишилося, зате диких тварин побільшало, каже пані Раїса.
Подружжя Раїси та Михайла Таран. Суспільне Суми
"Звірів непроханих повно. Все, що завгодно, бачимо: і кіз, і лосів, і оленів. Зайці ціле літо ходять на огород, бобри", — каже жінка.
Колись, каже Раїса, тримали велике господарство. Тепер — лише найнеобхідніше.
"Наразі тільки кури, собаки й коти. А тримали все — і корів, і свиней. В’єтнамських свиней тримали. Качок, гусей, індиків", — ділиться жінка.
Побут у помешканні подружжя Таран. Суспільне Суми
Чоловік пані Раїси, 70-річний Михайло Таран, додає: колись тут вирувало життя.
"Була ферма, кузня, магазин, клуб. 40 корів в череді ходило. А зараз нема ж нічого. Оце ми з бабою вдвох зосталися. Діти тут недалеко, в Діброві, є. На роботу їздять, що треба — привезуть. Я живу, як в раю, тільки за пекельною працею цього не помічаю. Сили немає, здоров’я немає. Був труд раніше, займався я — фермером був. А зараз все", — каже Михайло.
У оселі подружжя Таран. Суспільне Суми
Найближчі сусіди, говорить пані Раїса, фермери за кілька кілометрів. У разі потреби допомагають.
"Хлопці обробляють землю і приїжджають, коли тут і ми їх просимо, то вони нам допомагають: підвезти в лікарню, інколи у Бездрик в магазин, коли потрібно. Шукаємо людей, які можуть відвезти в Бездрик. Раніше до нас з Токарів приїздила швидка. До мене часто приїздила, бо в мене хворе серце, гіпертонія. Все до купи. А зараз чоловік у мене хворіє, має проблеми з ногами", — додає пані Раїса.
Село Зацарне на Сумщині. Суспільне Суми
Подружжя разом майже 50 років. Діти роз’їхалися. Зв’язок — лише телефон і телевізор, а продукти купують раз на тиждень — у сусідньому селі, розповідає жінка.
У 70-х роках у селі було 27 дворів і близько 150 мешканців, розповідає начальниця відділу Бездрицької сільської ради Наталія Толстікова.
Село Зацарне на Сумщині. Суспільне Суми
"Нині в селі Зацарне зареєстровано 5 людей, а на постійній основі у селі залишилися лише двоє. З 1926 по 50-ті роки хутір називався Зацарний. Згодом у джерелах зустрічається назва-село Зацарне. Є ймовірність, що назва походить від першого засновника села-козака виборного Зацаринного. Сторожили говорять про те, що це село заселяли здебільшого мешканцями села Чернеччина і перші поселенці були з прізвищем Зацарний. Зокрема, і мій прадід сюди заселився, і прізвище його було Зацарний", — розповіла Наталія Толстікова, начальниця відділу Бездерницької сільської ради.
Село Зацарне на Сумщині. Суспільне Суми
Пані Раїса ділиться: знаходить радість у простих речах – вирощує рослини, ходить на риболовлю і мріє:
"Щоб хоч якийсь був під’їзд до села, щоб закінчилася війна і всі повернулися живими".
