«Живу в теплі, в добрі»: як 75-річна переселенка облаштувалася на Лебединщині

Клавдія Почерніна. Суспільне Суми

75-річна Клавдія Почерніна разом зі своїм песиком Джеком. Тут, у Будилці, розповіла жінка, знайшла прихисток після вимушеного переїзду з Великої Писарівки. Через постійні російські обстріли залишатися вдома, каже, ставало дедалі небезпечніше.

«Розбили хату. Все розбили. Все-все. Довелося їхати, десь шукати прихисток. Тут в мене знайомі в Лебедині були. І оце тут хатку знайшли. Я приїхала і живу тут. Це вже буде в квітні три роки. Оце три роки я вже тут», — говорить жінка.

Песик Джек. Суспільне Суми

Зараз у цій оселі тепло й затишно, каже жінка. Та за нинішнім спокоєм, додає, спогади про пережите. Згадує, як під час обстрілів разом із сусідами ховалася у погребі:

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«У погребі жили місяць одинадцять людей. У погребі жили. А тоді ж ото дужче почало бити. Поставив мій чоловік, поки ще не хворів, буржуйку. Він такий чоловік — майстровитий. Два ліжка, диван утягли. Потрошку вміщалися одинадцять душ».

Коли обстріли посилилися, а снаряд влучив у дах їхнього будинку, Клавдія вирішила виїжджати. Спочатку сама, згодом забрала й чоловіка. Родина шукала безпечніше місце в інших селах, однак і туди згодом діставали російські обстріли.

«Ми де не були тільки, перш ніж із Писарівки виїхати, жили там ще у двох селах. Тоді у сестри в Кириківці А тоді вже аж сюди приїхали. Там-то вже почали також стріляти, вже виходить. І ми переїхали сюди», — говорить жінка.

с. Будилка на Сумщині. Суспільне Суми

У Будилці жінці місцева влада допомогла знайти будинок, у якому вона може проживати безплатно. Втім, пояснює Клавдія, і без плати за житло побутові витрати залишаються відчутними: «Газ беру балон. В мене ж газу немає. А балон ось той — дві шістсот віддала. Оце їздила, наймала машину. У Будилці балон газу. Ще заплатити за те, що прикрутять. І за дорогу».

Піч Клавдії Почерніної. Суспільне Суми

Будинок жінка опалює дровами. Їх, каже, закуповує сама, тож кожен опалювальний сезон додає нових витрат.

«Дубові привезла маленький причіп — дев’ять тисяч. Це там одна грама — складометри чотири лише. А раніше соснових привезла. Також п’ять складометрів — шість тисяч», — додала жінка.

Та й утримати тепло в оселі непросто, додає Клавдія:

«Я о 10:00 розтоплюю і до вечора топлю. Підкидаю, підкидаю, підкидаю. Ну жарко до вечора, гарно дуже. Ранком прокидаюся — п’ятнадцять, чотирнадцять градусів. Ну це ще немає зими. Як морози були, то страшне було. Дуже холодна хата. Вихолоняє дуже».

За допомоги волонтерів та родичів будинок, розповідає жінка, поступово облаштували для життя: «Воду у хаті мені ж провели, слава Богу. Волонтери приїхали. Митися там є змога, піддон є. Машинку допомогли мені купити там родичі. Є машинка пральна, все там є у мене. І туалет у хаті».

Клавдія Почерніна. Суспільне Суми

У Будилці є магазини, лікарня та все необхідне для життя, говорить переселенка. Та, попри побутову облаштованість, думками, каже, досі вдома — у Великій Писарівці.

«Я нічого не забрала. Он лише телевізор, мікрохвильовка та постільне. Все, більше нічого не взяли. Тяжко. Тяжко… У нас будинок такий був, що гостей, друзів багато. Було так гарно», — додала жінка.

Джерело

Новини Суми