Завідувач амбулаторії та лікар УЗД: як медик обслуговує пацієнтів з кількох громад на Сумщині

Владислав Бабак. Владислав Бабак

Інтернатура у Хмелеві та Ромнах

Інтернатуру Владислав Бабак проходив одночасно у Хмелеві та Ромнах, паралельно працюючи медбратом. Саме тоді завідувачка Ромненської лікарні Галина Козаченко порадила йому ще одну спеціальність — з ультразвукової діагностики.

Навчання на УЗД проходило в Полтаві протягом трьох місяців.

«Там також було все загальне, як основа. Вивчали тиждень серце, по кілька днів суглоби, внутрішні органи, щитоподібну залозу».

Повернувшись у Сміле, лікар спочатку працював на старому апараті УЗД, який мав лише один датчик і часто не показував потрібного. Порадившись із колегами з Полтави, Сум та Ромен, в амбулаторії придбали новий апарат.

«Взяли апарат майже за 700 тисяч гривень завдяки благодійній організації “Разом з Кернел”», — розповідає Владислав Бабак.

Владислав Бабак. Владислав Бабак

Лікар УЗД на кілька громад

Коли з’явився сучасний апарат, охочих обстежитися виявилося чимало — сільським мешканцям не довелося їхати до міста.

«Зверталося дуже багато людей, бо для всіх це було щось нове, що не треба їхати в місто. Уже такого ажіотажу немає. Включилися сусідні села — Хмелів. І вони теж захотіли, щоб я й до них їздив. І так само Ромни. Тому в мене тепер графік такий, що я розподіляю час між трьома населеними пунктами, навіть і більше. Хоч моя основна робота — сімейний лікар у Смілому. Але я там також другу половину дня працюю як лікар з УЗД. У середу я працюю в Ромнах, у п’ятницю — в Хмелеві. І постійно повно людей, всі хочуть щось подивитися», — каже лікар.

Обстеження безплатне для декларантів Смілівської амбулаторії. Апарат мобільний, має акумулятор, тож у разі гострої потреби лікар може виїхати навіть додому.

«Я швидко не вмію дивитися, бо я боюся щось пропустити. Тому я завжди дивлюся по пів години, по 40 хвилин».

Обстеження апаратом УЗД. Владислав Бабак

З якими хворобами звертаються люди

Середній вік пацієнтів — 50–60 років, і, за спостереженнями лікаря, найпоширеніші проблеми — підвищений тиск, біль у ногах, а в сезон — застуди й грип. Окремо лікар виділяє високий рівень захворюваності на цукровий діабет. Часто звертаються і з проблемами нирок.

«В народі люблять говорити “пісок в нирках”. Вони дуже люблять таке слово, бо якщо вони побачать, що в них там солі які чи мікроліти, вони вже будуть лякатися. Дуже часто шлунково-кишковий тракт, підшлункова. А дехто на печінку жаліється, що “відчуває” її. Але печінка ніколи не болить — болять тільки або петлі кишківника, які поряд, або пішло в сечовий міхур. Або може бути навіть просто там десь якийсь нерв. Майже в половини є жирові вкладення в печінці», — констатує Владислав Бабак, пояснюючи це посиленим споживанням вуглеводів і жирної їжі.

Лікар ділився рекомендаціями. Зокрема, достатньо пити води. Орієнтовна норма становить півтора-два літри на день. Серед інших порад: менше стресувати, мати хобі та більше гуляти на свіжому повітрі. А головне — не займатися самолікуванням і своєчасно звертатися до фахівців.

«Часто віруси лікували антибіотиками. А тоді вилізають інші проблеми по шлунково-кишковому тракту, коли повбивали здорові бактерії», — каже лікар.

За його словами, головне завдання вітчизняної медицини на первинній ланці — профілактика та рання діагностика найпоширеніших хвороб.

«Наше завдання — адаптуватися під кожну людину і бути клієнтоорієнтованими».

Джерело

Новини Суми